Памятка педагогу

Золоті правила педагога 

1. Прийшов у школу – зроби розумне й шляхетне лице.

2. Щоразу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє ди­тинство й про всякий випадок з'їж морозиво.

3. Гроші й педагогіка – речі мало сумісні.

4. Нехай усі манекенниці світу, побачивши твою посмішку, подадуть у відставку.

5. Не заходь у душу до дітей, якщо тебе про це не просили.

6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.

7. Пам'ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель – спопелити душу.

8. Приходити на урок треба настільки підготовленим, щоб знати точ­но: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.

9.Щоразу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона.

11.Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге й щасливе педагогічне життя.

12.Люби кого-небудь, крім школи, і тоді в тебе буде все в порядку.

13.Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти – артист, ти – най­кращий педагог, ти – найщасливіша людина.

14.Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш.

15.Пишайся своїми помилками, і тоді в тебе їх буде з кожним роком усе менше.

16.Вищим проявом педагогічної успішності є усмішки на обличчях дітей.

17.Якщо ти вмієш звичайний факт подати як відкриття й домогтися подиву й захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив.

18.Пам'ятай: гарні педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.

19.Віддай школі все, а, вийшовши зі стін школи, почни нове життя.

20.Постарайся завжди бути здоровим, навіть якщо в це хтось не по­вірить.

21.Одягайся так, щоб ніхто не сказав тобі вслід: «Ось учитель­ка пішла».

22.Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес.

23.Пам'ятай: якщо твій голос стає загрозливо хрипким, значить, ти робиш щось не те.

24.Добре, якщо пізнього вечора, коли ти згадаєш своїх учнів, облич­чя твоє осяє усмішка.

Сім правил молодого вчителя

Зберегти тепло любові й передати його дітям – найважливіша місія вчителя. Ось деякі поради, які допоможуть молодим учителям досягти цього.

1. Якщо ви розпочинаєте вивчення свого предмета в якомусь класі, по­цікавтеся: чи учні чули про нього і як саме вони уявляють його зміст; кому дуже хочеться його вивчати, а кому це здається нецікавим і чому. Не шкодуйте години на цьому уроці, щоб спростувати хибні уявлення учнів про нецікавість та некорисність вашого предмета. До цього заохочуйте бажаю­чих учнів та самі заздалегідь продумайте й наведіть переконливі аргумен­ти й життєві приклади. Потрібно, щоб учні відчули ваше захоплення своїм предметом і щоб воно знайшло в них емоційний відгук. Підкресліть також, що буде цікавим і сам процес вивчення предмета, кожен матиме можливість виявити свої знання та здібності, а ви справедливо їх оцінюватимете.

Якщо ви продовжуєте вивчення предмета, на першому уроці поці­кавтесь, як учні ставляться до нього, чи є такі, хто цікавиться ним поза уроками, можливо, мріє присвятити йому своє професійне життя. Кому предмет не подобається і чому? Підкресліть, що учні у вашій присутності можуть вільно думати й висловлюватися (не тільки з цього питання, а за­галом) та водночас розкрийте важливість предмета, який ви викладаєте.

2.Наголосіть, що учні набули певного життєвого досвіду з предмета, який стане в нагоді під час його подальшого вивчення. Багато чого учні самостійно дізнаються з різних джерел. Скажіть, що передбачається на заняттях упроваджувати, поруч з іншими формами навчальної діяльнос­ті, роботи в малих групах (по 3-5 учнів), де кожен матиме можливість виявити свої знання та здібності, а змагання між такими групами нада­дуть більшої цікавості та емоційності педагогічному процесові.

3.Підкресліть, що ви прагнете справедливого, об'єктивного оціню­вання знань учнів.

4.Не залишайте без уваги найперші і найменші спроби порушення дис­ципліни. Якщо можете, пожартуйте з цього приводу, розкажіть анекдот чи бувальщину на шкільну тематику або скажіть щось інше, дотепне й до­речне, на адресу учня, який заважає. Якщо у вас це не виходить, тоді сер­йозно поговоріть із цим учнем про те, що ви прагнете до взаєморозуміння, добрих стосунків із учнями, та це не виключає виконання кожним своїх обов'язків, що, зрештою, не гостинно та не гуманно зустрічати будь-яку нову людину недоброзичливо, намагатися зашкодити їй. Можна запропо­нувати, щоб він уявив себе на місці людини, яка прийшла до якогось ново­го гурту і з неї починають кепкувати.

Коли й після цього повторюються порушення дисципліни, на пере­рві чи після уроку знайдіть можливість поспілкуватися наодинці з кож­ним. Поцікавтеся, можливо, учнів щось не влаштовує на ваших уроках, та непомітно перейдіть на їхні інтереси, життєві перспективи, сім'ю. Якщо ви щиро цікавитиметеся цими питаннями, учень відчує інтерес до себе, вашу доброзичливість, себто побачить вас як людину з нового боку.

5. За жодних обставин не кричіть на учнів.

6. Відвідайте уроки інших учителів, поспостерігайте за поведінкою ваших учнів, особливо порівняйте, як поводяться порушники дисциплі­ни на ваших уроках, поцікавтесь у вчителів їхньою думкою про них, за­галом більше дізнайтеся про них.

7. Звертайтеся по допомогу до завуча чи директора школи з питань поведінки та успішності учнів тільки в крайньому разі, після того, як ви випробували всі способи свого впливу на цих учнів.

Урахувавши ці поради й поводячись таким чином, ви вже з перших уроків забезпечите враження про себе як про порядну людину, цікавого вчителя та непересічну особистість. Учні оцінять вашу дотепність, від­критість, щирість, толерантність, демократизм, увагу та співчуття до них. Діти швидко зрозуміють, що ви їх сприймаєте, любите такими, якими вони є, вірите в них, поважаєте й підтримуєте їх.

Пам'ятка педагогу

1. Крокуй спокійно серед гамору та поспіху – пам'ятай, який мир може бути у тиші.

2. Наскільки це можливо, не зрікаючись себе, зберігай добрі стосунки з людьми.

3. Спокійно і ясно проголошуй свою правду, слухай також те, що ка­жуть інші, навіть якщо вони говорять не надто розумно, – бо в цьому є якийсь сенс.

4. Якщо порівнюватимеш себе з іншими, можеш стати гордим або зневіреним, бо завжди були й будуть гірші й кращі від тебе.

5. Радій як зі своїх успіхів, так і з планів.

6. Якою б скромною не була твоя праця, виконуй її самовіддано і до­бросовісно. Повір: це справжня цінність супроти мінливої долі.

7. Будь обережним у своїх починаннях, бо світ цей сповнений оман. Але нехай це не заступить тобі справжніх чеснот: багато людей прагнуть високих ідеалів, а життя усюди сповнене геройства.

8. Будь собою і не опирайся почуттям. Не будь цинічним у любові, бо серед черствості й розчарувань вона єдина вічна, як трава.

9. Приймай спокійно все, що несуть із собою літа, без гіркоти поли­шай те, що дарувала молодість.

10.Зміцнюй силу духу, щоб у несподіваному нещасті стала для тебе щитом.

11.Не віддавай себе на поталу витворам уяви: багато-бо страхів по­роджують нудьга та самотність.

12.Дотримуйся необхідної дисципліни, але вмій бути лагідним до себе. Пам'ятай: ти – дитина Всесвіту і маєш право бути тут не менше, ніж зорі й дерева. І чи зрозуміло це тобі, чи ні – повір, що світ цей є таким, яким повинен бути.

13.Отож, будь у мирі з Богом, що б ти не думав про Його існування, чим би не займався і якими б не були твої прагнення.

14.У вуличному гаморі, у метушні життя збережи спокій своєї душі. З усіма своїми пастками, втомою і втраченими мріями цей світ усе ж чу­довий.

15.Будь уважним і намагайся бути щасливим.

Єдині вимоги до учнів

1. Учні приходять до школи за 15 хвилин до початку занять.

2. Перед входом до школи учень повинен витерти ноги, перевзутися у змінне взуття і, не поспішаючи, іти на той поверх, де знаходиться його клас.

3. До приходу вчителя учні готують усе необхідне до уроку. Підручник, щоденник, зошити мають бути акуратно покладені на парті.

4.Запізнюватися на уроки забороняється.

5.Учням забороняється приносити до школи речі, які не потрібні для занять.

6.Учні зобов'язані приходити до школи у шкільній формі.

7.Тільки на уроки фізкультури учні повинні з'являтися у спортивній формі, а на заняття в майстерні – у спеціальному одязі.

8.Учні зустрічають вчителя встаючи.

9.Без дозволу вчителя або класного керівника ніхто з учнів не має права пересідати за іншу парту.

10.Учні, які бажають відповісти на запитання, поставлене вчителем, або звернутися із запитанням до вчителя, повинні підняти руку, поста­вивши її ліктем на парту.

11.Отримавши відповідний бал на уроці, учень обов'язково подає вчителеві щоденник.

12.Після закінчення уроку учні встають тільки після слів учителя: «Урок закінчено».

13.Після закінчення уроків учні організовано виходять із класу.

При роботі з неблагонадійними сім'ями класному керівнику необхідно:

1. Сприяти виявленню неблагонадійних сімей як засобу профілак­тики соціального сирітства (знання умов проживання дитини, наявність акту матеріального обстеження).

2. Підвищувати педагогічну культуру всіх категорій батьків, зокрема:

— організувати педагогічну освіту; переконувати батьків у тому, що сімейне виховання – це не моралізування, нотації або фізичні покаран­ня, а весь спосіб життя батьків (насамперед здоровий), напрям думок, учинків самих батьків, постійне спілкування з дітьми з позицій гуман­ності.

— залучати батьків до діяльності як активних вихователів (сімейні свята в школі, позаурочна позашкільна діяльність, участь у керуванні школою).

3. Щоб уникнути насильства, жорстокості, агресивного поводження стосовно своїх дітей, формувати правову культуру батьків.

4. Проводити контрольно-корекційну роботу з батьками (анкетуван­ня, тестування, аналіз рівня вихованості, навченості дітей, індивідуальні бесіди тощо).

5. Враховувати особливості виховання в кожній окремій сім'ї; спи­раючись на позитивний досвід, підвищувати пріоритет сім'ї й сімейних традицій у всіх суб'єктів освітньої діяльності: дітей, батьків, педагогів.

6. Усунути почуття провини батьків за свою неспроможність резуль­тативного виховання дитини (окремий план роботи із проблемними гру­пами батьків).